Колекціонування значків вже давно стало одним з наймасовіших захоплень, яке об’єднує в собі цілі клуби і просто колекціонерів одинаків. Багато хто з вас, напевно, цим займався в дитинстві, а можливо і зараз можуть похвалитись своїми колекціями.
У середині незліченної сім’ї колекціонерів значків часто існує якесь розділення по темам. Так хтось збирає значки присвячені “Світові культури”, а хтось “домашніх тварин” або поп-музикантів, прикладів є безліч. І оскільки ніякого спеціального дозволу не потрібно, для такого захоплення, світ значків просто неосяжний.
Історичні документи і розкопки свідчать про те, що значки існували ще в Древній Греції в якості значків відмінності роду і воїнства. Слідом за родовими гербами з’являються емблеми міст і геральдика зі своєю символікою, яким суспільство вірне і сьогодні. Класична геральдика визнає 2 метали (золото й срібло) та 5 кольорів, які ще називають емалями або фініфтями (синій, червоний, зелений, чорний, пурпуровий).виражають спектр якостей. Так наприклад золото – символ достатку і великодушності, синій – м’якості і величі, а червоний колір – безстрашності. Цікаво що в геральдиці, де не використовувалася емаль при поділі за кольорами застосовувалася так звана шраффіровка (штрихування) – спосіб умовної передачі кольорів герба при його чорно-білому зображенні або на рельєфі. Так і тепер у багатьох країнах на монетах герби зображують у “геральдичних кольорах” за допомогою такого штрихування.
В Англії та Франції XII століття вперше починається масовий випуск так званих “пілігрімних” значків. Хвороби, війни і біди змушують людей шукати розраду в релігії, і тисячі пілігримів ходять по Європі, відвідуючи святі місця. У світлі потоку таких “туристів” церква справляє олов’яні і свинцеві значки, які паломники носять на шиї, іноді збираючи з них цілі кольє.